Ваш браузер устарел. Рекомендуем обновить его до последней версии.

На сьогоднішній день Україна входить до четвірки світових лідерів з виробництва меду (5% світового обсягу).

Показник споживання меду на душу населення є першим у світі - 1,5 кг.

Україна - батьківщина раціонального бджільництва.

Перший рамковий вулик був винайдений в Україні в 1814 році Петром Івановичем Прокоповичем, основоположником раціонального бджільництва. Під його керівництвом була заснована перша школа бджільництва. Пасіка Прокоповича налічувала понад 6 тис. вуликів.

Дослідники  Губін В.А., Аветісян Г.А., Давиденко І.К., Юрик І.І. були першопрохідцями у створенні матковиводних пасік.

Україна входить до складу двох міжнародних бджільницьких організацій - «Апімондія» і «Апіславія». З 29 вересня по 4 жовтня 2013 року Україна перетворилась на світовий центр бджільництва у зв'язку з проведенням ХХХХІІІ Міжнародного Конгресу «Апімондія» в м.Київ.

На території нашої країни діють громадські організації: «Товариство бджолярів України», «Братство бджолярів України», «Спілка пасічників України», «Гільдія медоварів України», Асоціація апітерапевтів України, Національна асоціація пасічників України «Укрбджолопром» тощо.

За часів СРСР науковий відділ розведення і утримання бджіл разом з усією українською дослідницькою станцією з бджільництва розміщувався у місті Гадяч (Полтавська область), через що це містечко стало справжнім центром всієї української пасічницької справи на тривалий час.

14-17 вересня 1988 року в місті Дніпропетровську з ініціативи Черкасової А.І. та Дудова І.О. (українська дослідна республіканська станція бджільництва) проведена перша Загальносоюзна науково-практична конференція з проблем бджільництва, вивчення біохімічних властивостей продуктів бджільництва і застосування їх в оздоровленні населення. У Конференції взяли участь 11 союзних республік, 92 міста направили 362 своїх делегати. За її підсумками було видано двотомну збірку робіт і доповідей. На Конференції було обрано Наукову Раду з координації вивчення продуктів бджільництва та апітерапії, впровадження їх у медичну практику. Головою Ради було обрано кандидата біологічних наук Черкасову А.І., заступниками голови - старшого наукового співробітника Дудова І.О., доктора медичних наук, професора Орлова Б.М., доктора медичних наук, професора Філіпова Ю.А.; вчений секретар - кандидат біологічних наук Каадзяускене К.В. Результатом стало проведення наукових конференцій у 1990 році в м. Анапа, у 1992 році в м. Друскінінкай, у 1993 році - м. Пермь.

13 червня 1990 року в м. Дніпропетровську було зареєстровано Загальносоюзне науково-виробниче акціонерне об'єднання «Цвітень» (Голова Правління, Генеральний директор Дудов Ігор Олександрович), що випускало за унікальною рецептурою і технологіями композиційну продукцію оздоровчого спрямування на основі продуктів бджільництва і лікарських трав. НВАО «Цвітень» з метою розробки, проведення клінічних випробувань і впровадження продукції, здійснювало співробітництво з 28-ма кафедрами Дніпропетровської медичної академії (доктор медичних наук, професор, академік Дзяк Г.В.; доктор медичних наук Новицка-Усенко Л.В.; доктор медичних наук Мамчур В.Й.), Інститутом гастроентерології АМН України (доктор медичних наук, професор Філіпов Ю.О.), Дніпропетровською Обласною клінічною лікарнею ім. І.І. Мечникова (доктор медичних наук, професор Павлов В.А.), кафедрою технології ліків Запорізького державного медичного університета (доктор фармацевтичних наук, професор Головкін В.О.,  доктор фармацевтичних наук, професор Неделька А.Ю., доктор фармацевтичних наук, професор Гладишев В.В.), Інститутом органічної хімії ім. Н.Д. Зелінського РАН, Заводом «Фермент» (м. Вільнюс) та ін.

У грудні 1994 року на Президії Української національної академії наук під головуванням академіка Патона Б.Є. було заслухано доповідь про апіфітотерапевтичні композиції НВАО «Цвітень», яка отримала повну підтримку і схвалення на розширення застосування в медичній практиці.

У 1995 році була створена Міжнародна академія наук з апітерапії і бджільництва, фундаторами якої були дійсні члени Російської, Української та Литовської національних академій наук (Президентом обрано кандидата біологічних наук Дудова І.О.).

У 1997 році, зважаючи на складну економічну ситуацію, технічні умови з рецептурами і технологічними інструкціями виробництва були передані сільськогосподарському кооперативу «Тенторіум» м. Пермь, де і випускалася продукція.

З 2015 року відновлені рецептури та технологічні інструкції  НВАО «Цвітень» передані новоствореній українській Компанії «ФІТАПІСВІТ».